Протягом своєї багаторічної практики мені доводилося вживати всілякий матеріал для димаря: ганчірки, солому, трухле дерево, деревні стружки, коров’ячий кізяк, качани з кукурудзи, шлупки соняшника, деревне гриб і т. п. Про властивості диму з кожного названого матеріалу вважаю за потрібне сказати кілька слів.
Від старих ганчірок (дрантя) виходить дим дуже їдкий, особливо якщо вживати ганчірки кухонні, просочені жиром. Від такого диму у бджоляра часто болить голова, а бджоли приходять в шаленство та починають сильно дратуються і боляче жалять.
Солома, або правильніше сказати солом’яні джгути, швидко запалюються, але зате і швидко гаснуть. З таким матеріалом для димаря багато метушні, тільки трохи бджоляр забариться, димар гасне. Тому такий матеріал мало хто застосовує і рекомендувати його не можна.
Добре висушене гниле або трухле дерево дуже легко запалюється, але зате і скоро згорає. Воно не стільки димить, скільки горить. Тому при натисканні хутра, з димаря часто вилітають іскри, які обпалюють бджіл, а останні зляться, при цьому багато їх гине від вогню. Крім того від дерева дуже нагрівається димар і якщо він одностінний, то при великій роботі користуватися їм важко щоб не обпалити руки.
За відсутністю трухлого дерева вживаються деревні стружки або тріски, особливо з лісового горіха і крушини, але це куриво теж не можна назвати задовільним і користуватися ним може змушувати тільки крайня необхідність.
Крім перерахованих, іноді вживаються матеріали, шкідливі для бджіл. До числа останніх належить гриб – дощовик (порохняк). У сирому вигляді він білого кольору, абсолютно цілий, а коли висохне, то бере і всередині і зовні коричневий колір, при чому внутрішність буває наповнена дрібним, як пил, порошком. Потім азотно-аміачна сіль, яка продається в аптеках. Досить невеликої кількості того чи іншого речовини покласти в гарячий димар, подути в льоток, щоб бджоли в кілька секунд осипались на дно вулика. Правда після цього наркозу бджоли скоро оживають, але потім втрачають енергію, працездатність і продуктивність. Тому краще всього до такого матеріалу для підкручування не вдаватися.
Кращий матеріал і властивості диму і тлінню – це зимовий коров’ячий послід (кізяк), коли корови не їдять зелені, а тільки сухе сіно і солому. Його слід взимку збирати і навесні гарненько просушити. Дим від кізяка не дуже різкий і їдкий і діє на бджіл усмиряючим чином. Горить, або вірніше сказати тліє, повільно і дає багато диму.
Хорошим матеріалом для димаря служать також качани кукурудзи. Вони легко запалюються, добре тліють і дають також якісний дим.
Непоганий матеріал для димаря являють собою також шапки соняшника по обмолоті насіння. Потрібно тільки їх висушити на сонці і зберігати в сухому місці.
