Шавлія луговий медонос (Salvia pratensis L.) – багаторічна медоносна рослина з сімейства губоцвітих. Шавлія як медонос цінна для бджіл тим, що може рости по сухих луках і давати нектар бджолам у період посухи. Стебло шавлії лугової чотиригранний опушений м’якими кучерявими волосками. Прикореневе листя довгочерешкове, довгасто-яйцевидне, зморшкувате, нерівнозубчасте; стеблові – нечисленні, сидячі. Суцвіття колосоподібне, іноді волотисте. Віночок квітки двогубий, з серцеподібно вигнутою верхньою губою, фіолетово-синього забарвлення Довжина віночка 18-25 мм, він у 3 рази більший за чашечку. У квітці 4 тичинки, рухомо зчленовані з довгими дугоподібно зігнутими зв’язками; один кінець зв’язника з половиною пильовика піднятий до верхньої губи. Нектарниковий диск знаходиться на основі зав’язі.
Шавлія як медонос у якого квітки рясно виділяють нектар і добре відвідуються бджолами, які крім нектару збирають ще й пилок жовтого кольору. У Степу, Лісостепу, рідше Поліссі України шавлія як медоносна рослина росте на луках, у степу, чагарниках, на лісових узліссях. Цвіте шавлія лучна в кінці травня – початку липня протягом 40-45 днів, шавлія лучна хороший медонос. Одна квітка шавлії продукує за добу в середньому 0,80 мг цукру в нектарі. Медопродуктивність шавлії лугової з 1 га суцільного посіву 100-250 кг.
