Дуже велике значення надається утепленню гнізд і проводять його одночасно з їх складанням. Як правило, гніздо розміщують в середині вулика, а мати або подушки для бічного утеплення поміщають з боків його, за діафрагмами. Дуже велике значення надають головному утоплення на покривний холстик кладуть подушки або мати. Всі щілини замазують глиною, замішаної з коров’ячим послідом.
Якщо вулики одностінні і не мають надрамочного простору, то воно створюється постановкою на них порожніх магазинних надставок, що заповнюються матами або утеплюють подушками. Нижнє утеплення досягається або установкою вуликів в ящики, заповнені солом’яною різкою, мохом і т.д., або ж підкладанням під них матів — очеретяних або солом’яних.
Іноді утеплення вуликів знизу здійснюють так: знявши вулики з кілочків, простір між ними щільно набивають утеплюючим матеріалом (сіном, соломою і т.д.). При цьому шар утеплювального матеріалу кілька підносяться над рівнем кілочків. При зворотній постановці вулика на місце він як би пресує своїм дном знаходиться під ним утеплюючий матеріал.
Осіннє утеплення гнізд так само, як і весняне, в основному переслідує дві мети — економію кормових запасів (в утепленому гнізді бджоли менше поїдають меду) і економію життєвої енергії бджіл. Чим менше меду з’їдять бджоли восени, тим менше вони витратять м’язової енергії, і, отже, тим більше залишиться в їх життєвої енергії, необхідної їм навесні при вихованні розплоду.
