Зимівля бджіл в землі є дуже хорошим способом зберігання бджіл в зимовий час. Організація такої зимівлі по своїй простоті і дешевизні доступна для кожного господарства, що не має ні достатніми матеріальними засобами, ні будівельними матеріалами для побудови добре обладнаного зимівника підземного або напівпідземного типу. Тим часом результати при такій зимівлі завжди виходять хороший. Бджоли на зимівлі поїдають дуже мало меду, а тому на точок виходять вельми життєдіяльними, працездатними і з невеликою кількістю підмору, що складається переважно зі старих бджіл.
Місце для траншей, ровів і ям вибирають з сухим, пухким грунтом і з низьким рівнем грунтових вод, краще по краях ярів, спусків, підвищень. При розміщенні вуликів в один ряд глибина рову по вертикалі (по схилу) повинна бути не менше 1,2 м, ширина на дні 80-90 см, а ширина зверху 110-120 см, довжина — відповідно до кількості поміщаються в цей рів вуликів, вважаючи на кожен 70 см.якщо кількість вуликів, що поміщаються в рів, не перевищують 10, то ніякої вентиляції встановлювати не слід. Якщо ж в рів поміщають до 25 вуликів, то влаштовується вентиляція у вигляді двох збитих з дощок труб довжиною 1 м, з поперечним перерізом просвіту 10×12 см.
Рови і траншеї слід викопувати в суху пору, а заставляти в них бджіл після останнього обльоту. Бажано, щоб не було розриву в часі між викопуванням 0,8 ровів і установкою в них бджіл- це гарантує сухість рову, що вельми важливо. Але якщо все-таки дощем або снігом змочило дно і стінки рову, то перед установкою в нього бджіл його треба просушити, спалюючи в ньому солому, розстелену для цієї мети рівним шаром по всьому дну рову (траншеї).
На дно рову укладають дві рівні жердини, на які і встановлюють вулики, спостерігаючи, за тим щоб вони не стикалися ні зі стінками рову, ні між собою. Склавши вулика, Рів зверху перекривають двометровими обаполками, дошками, слег і т. д. на перекриття накладається рівний шар соломи товщиною 25-30 см, а на нього насипається викопана з рову земля шаром 50-60 см.
Земляний пагорб ущільнюють (але не утрамбовують) і об-рівнюють, утворюючи на всі боки скати для стікання дощової або талої Снігової води. Кінці обаполів і дощок перекриття повинні бути щоб уникнути промерзання і, головне, проникнення води в рів засипані землею.
Вентиляційні труби встановлюють під час настилу перекриття на відстані 8-10 м одна від одної і тут же засипають землею, що утримує їх у вертикальному положенні. Зовнішні кінці труб повинні виступати на 10-12 см над поверхнею пагорба; щоб уникнути попадання в них дощу або снігу їх накривають зверху перевернутими догори дном дерев’яними ящиками висотою 18— 20 см. на час морозів від – 15 і нижче вентиляційні отвори затикають наклей, а решту часу вони залишаються відкритими.
Підготовка бджолосімей до зимівлі у ровах (траншеях) та ж, що і при зимівлі в підземних зимівниках. Льотки після установки вуликів у рови відкриваються на всю ширину і загратовуються від мишей загороджувачами.
Навколо пагорба викопують канаву шириною в 35-40 см і глибиною в 25 см з ухилом для стоку води.
Якщо траншея викопана на схилі пагорба або гори, то по схилу, вище траншеї, викопують іншу, більш глибоку канаву для відведення стічної води.
Навесні, на початку танення, сніг скидають з траншеї і одночасно очищають від снігу канави і відводи та стежать, щоб не підійшла тала снігова вода. Бджіл з траншей, канав і ям, як і з зимівників, виставляють, коли встановиться тепла погода.
Виставку проводять так: вдень скидають з траншеї землю, а перекриття і шар соломи залишають до вечора, щоб в траншею не потрапляло світло. Увечері, коли вже стемніє, з траншеї скидають солому і прибирають перекриття (горбилі, жердини, дошки) та спускаються в траншею і закривають льотки. Вранці ж вулики виймають з траншеї і розставляють на точці на приготовані для них місця.
Якщо на пасіці більше 25 сімей, то їх треба поставити в кілька траншей з таким розрахунком, щоб в кожній траншеї було не більше 25 сімей.
Спосіб зимового зберігання бджіл у ровах і траншеях зручний і вигідний для невеликих пасік.
