Багаторічна трав’яниста рослина сімейства бобових (Fabaceae). Утворює стрижневий корінь і численні дугоподібні стебла, що піднімаються, висотою 30-70 см. Листя дрібне, п’ятірне, обратнояйцевидне. У нижній парі листочків є прилистки. Квітки двостатеві, метеликового типу, з подвійною оцвітиною, зібрані по 6-7 штук у суцвіття у вигляді пухкої верхівкової головки. Віночок має жовте забарвлення. Човен клювовидно-загострений, різко відігнутий вгору. У квітці 10 тичинок, 9 з яких зрослися нитками в трубку, а одна (верхня) – вільна. У дикому вигляді росте по всій європейській території країни, а також на Кавказі, у горах Середньої Азії. Зустрічається на луках, уздовж доріг, схилами.
Цвіте влітку тривало, аж до збирання насіння. Бджоли непогано відвідують цю рослину, збираючи нектар та пилок, але не щороку. Медопродуктивність посівів у різні роки життя становить 30-60 кг із 1 га.Пилкові зерна триборозна або триборозна-оровидні, еліпсоїдальної форми. Довжина полярної осі 16,5-21,5 мкм, екваторіальний діаметр 13,2-16,5 мкм. Обриси з екватора еліптичні. Борозни шириною до 5 мкм, довгі; мембрана борозен плямиста. Ори та борозни слабо помітні. Екзіна на полюсах тонка, в екваторіальній зоні біля ор злегка потовщена. Стриженьковий шар має товщину 0,8-1 мкм; стрижні тонкі, паличкоподібні, підстилаючий шар товщі покриву. Текстура дрібноплямиста. Пилок темно-жовтого кольору.
Свіжу подрібнену траву прикладають у вигляді припарок до запалених ущільнень для їх розм’якшення та зменшення болю та до місць забитих місць для розсмоктування набряку.
Лядвенець рогатий не є фармакопейною рослиною, препарати з неї в практичній медицині не застосовуються, проте фармакологічні властивості трави добре вивчені. Вчені не заперечують, що відвари і настої лядвенця рогатого можуть чинити спазмолітичну, знеболювальну та ранозагоювальну дію, а також можуть виступати як заспокійливий засіб з легким снодійним ефектом.
Протипоказання та побічні дії
Рослина отруйна в період цвітіння. Вживання його у лікарських цілях не рекомендовано. Симптомами отруєння лядвенцем служать гіркота у роті, підвищене слиновиділення, задишка, блювання та діарея, порушена координація рухів. У важких випадках порушується дихання та кровообіг, з’являється слабкість серцевої діяльності. Отруєння може закінчитися смертельними наслідками, тому пацієнтам терміново потрібна лікарська допомога.
