Нектарний токсикоз-захворювання дорослих бджіл переважно складальниць нектару. Захворювання нектарним токсикозом має й інші назви: нектарне отруєння, рослинний токсикоз, нектарний параліч. Причиною загибелі бджіл при нектарному токсикозі є отруєння їх отруйним нектаром.
До рослин, здатним виділяти отруйний нектар, відносять: білу чемерицю, ріпчасту цибулю, аконіт або борець Вовчий, живокіст або шпорник, жовтець, Підбіл, багно болотний, крестовник списоподібний, тютюн, молочай, вовче лико, або Вовчий ягідник, рододендрон, азалію і багато інших. Отруйність нектару пояснюють наявністю в ньому різноманітних отруйних для бджіл речовин: алкалоїдів, глюкозидів, сапонінів, ефірних масел, манози і ін. Отруйний для бджіл нектар можуть виділяти іноді навіть не отруйні в звичайних умовах рослини. Посуха, різкі коливання температури та ін. викликають в деяких випадках виділення рослинами нектару, що містить отруйні речовини.
Нектарний токсикоз частіше проявляється влітку, рідше навесні і восени. Захворювання буває у вигляді короткочасних спалахів, особливо незабаром після несприятливої погоди. З’являється воно не щороку.
На початку захворювання бджоли збуджені. Потім у них настає пригнічений стан і розвивається параліч мускулатури крил, лапок, черевця і вусиків. У отруєних бджіл тривалий час сіпаються окремі частини тіла. Частина хворих бджіл може одужати.
Хворих і загиблих бджіл виявляють біля рослин, з яких вони брали нектар, на шляху до пасіки, рідше на її території і у вуликах. Якщо нектар володів сильними отруйними властивостями, то бджоли зазвичай не долітають до пасіки, і бджолярі часто не помічають цього захворювання. При більш слабкому, повільному дії отруйних речовин бджоли встигають скласти нектар в стільники. Від такого отруйного нектару можуть загинути молоді бджоли-чистильниці, годувальниці і відкритий розплід. Те ж саме буває при одночасному зборі бджолами отруйного нектару і пилку.
Для порятунку хворих бджіл їх збирають, розкладають тонким шаром в ящики, вулики, вуликові кришки і ставлять на сонці або в тепле приміщення з температурою 20-25’С. до підігрівається бджолам поступово повертаються ознаки життя, і вони починають відлітати. Це явище вважається характерним для нектарного токсикозу, так як при інших хворобах воно не спостерігається.
Для лікування бджолиних сімей, хворих нектарним токсикозом, їм дають рідкий цукровий сироп, приготований в пропорції 1 : 3.
