Пилкової токсикоз-захворювання дорослих бджіл, преважно годувальниць, що виникає від вживання ними в корм пилку, що має отруйні властивості. Рослини, перераховані при описі нектарного токсикозу, поряд з отруйним нектаром утворюють і отруйну пилок. Іноді пилок неотруйних рослин, внаслідок розвитку на ній токсіностворуючих цвілевих мікроорганізмів або з інших, ще недостатньо вивченим причин, може стати отруйною для бджіл.
Пилкової токсикоз відомий також під назвою травневої хвороби. Однак він може виникнути не тільки в травні, але і в іншу теплу пору року. Це захворювання частіше з’являється при відсутності хабар, коли бджоли в основному займаються збором пилку. Якщо в цей період настає тривала нельотна погода, бджоли починають відчувати гострий недолік у воді, необхідної їм для перетравлення пилку. Велика кількість пилку і нестача води порушують обмін речовин. Утворюються тверді, сухі калові маси, з’являється непрохідність кишечника. В результаті настає отруєння і загибель бджіл у віці від 3 до 13 днів і рідше в більш старшому.
Пилкової токсикоз сильніше вражає сім’ї з великою кількістю відкритого розплоду при нестачі бджіл – годувальниць, що змушує молодих бджіл поїдати багато пилку для личинкового корму. У цих випадках навіть слабоотруйна пилок викликає велику загибель бджіл. На початку захворювання, як і при нектарному токсикозі, виникає збудження, яке незабаром змінюється пригніченням.
Втрачаючи сили, бджоли падають на дно вуликів, навколо їх і гинуть з ознаками судом. Внаслідок переповнення середньої і прямої кишок пилковими зернами черевце хворих і загиблих бджіл збільшено, при стисненні його між пальців з’являється щільно сформований вміст кишечника.
Захворювання зазвичай охоплює більшість бджолиних сімей, триває недовго і швидко припиняється з настанням медозбору.
Рекомендується всім як хворим, так і здоровим сім’ям Пасіки давати рідкий цукровий сироп в кількості 0,3-1 л протягом 2-3 днів. При відсутності цукру або меду в вулики треба ставити рамку з водою.
