За рахунок великої кількості цукру та органічних кислот мед має деяку подразнюючу дію па слизову оболонку шлунково-кишкового тракту і викликає легкий проносний ефект. Для цього рекомендується прийняти внутрішньо 50-100 г меду в чистому вигляді або в суміші з водою. Можна поставити клізму із 10-20 г меду.
Щоденне помірне вживання меду діє регулюючим чином на кишечник. Мед входить до складу так званого «віденського пиття», яке призначається і зараз як ніжне проносне. У минулому мед прописувався у складі проносних кашок.
В даний час вже не викликає сумніву, що мед знижує підвищену кислотність шлункового соку і тому може вживатися як лікувальний засіб при гастриті та виразковій хворобі шлунка, що супроводжуються підвищеною кислотністю.
Про ефективність меду як лікувального засобу при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки повідомляють багато авторів. Рентгенівські дослідження таких хворих показують, що при звичайних способах лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки виразка зарубцьовується у кожного третього хворого, а при вживанні меду – у кожного другого.
При виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки мед найкраще приймати за півтори-дві години до сніданку та обіду та через 3 години після вечері. Мед слід розчиняти у склянці теплої води, оскільки у розчиненому вигляді він сприяє розрідженню слизу в шлунку, знімає біль, усуває нудоту, печію. Відзначено також загальнозміцнюючу дію меду на організм хворого. При вживанні меду у хворих наростає вага, збільшується кількість гемоглобіну, знижується збудливість нервової системи, покращуються настрій, сон тощо.
Лікувальна доза меду при виразковій хворобі, за даними різних авторів, є різною. Так, Н. П. Іойріш рекомендує вранці приймати 30-60 г меду, вдень 40-80 і ввечері 30-60 грамів. Професор Ф. К. Меньшиков пропонує наступну схему лікування: добову дозу меду, рівну 400-600 г, розділити на 3 частини і кожну частину приймати повільно натще в розігрітому вигляді (для цього посудину з медом перед вживанням потрібно помістити на 5-10 хвилин гарячу воду температурою 60 °). Курс лікування – 15-20 днів.
Треба сказати, деякі хворі не переносять мед у таких великих кількостях і, отже, що неспроможні лікуватися зазначеним способом. У таких людей розвивається огида до меду і може настати блювання.
Якщо застосовувати мед безпосередньо перед їжею, то він навпаки сприяє виділенню шлункового соку, а тому може використовуватися і при лікуванні хворих з низькою кислотністю шлункового соку. При цьому рекомендується застосовувати мед у вигляді холодного водяного розчину (1 столова ложка на склянку води).
Таким чином, залежно від способу та часу прийому меду він може підвищувати чи знижувати кислотність шлункового соку.
Наприклад, хворим з гіперацидним гастритом (підвищена кислотність шлункового соку) мед (1 столова ложка) рекомендується приймати за 1,5-2 години до їжі в розчині теплої води, а хворим на гіпоацидний гастрит (знижена кислотність) – перед їжею в розчині холодної води . Курс лікування у своїй 1,5-2 місяці.
Однак слід пам’ятати, що перелічені захворювання, крім застосування меду, вимагають комплексного лікування, яке в кожному конкретному випадку встановлює лікар.
