Відомо багато видів еспарцету, але найбільш широко відомий піщаний еспарцет (він же еспарцет дніпровський або еспарцет донський). Еспарцет піщаний за врожайністю зеленої маси значно перевищує еспарцет звичайний, по зимостійкості еспарцет звичайний та закавказький. На піщаних ґрунтах за врожайністю еспарцет перевершує люцерну, а також дає більше врожаю, ніж інші бобові трави, на схилах із близьким заляганням крейди.
У сівозмінах еспарцет часто використовують як парозаймаючу культуру перед посівом озимих зернових, але особливо часто використовується для посівів як кормова культура і для залуження розмитих схилів, піщаних земель, що підсівається в лугові спільноти для підвищення їхньої кормової цінності.
Еспарцет піщаний медонос, цвіте червоно-рожевими квітками, зібраними в густі довгі кисті. В основі прапора квітки помітні фіолетові прожилки. Нектарник квітки розташований на дні квіткової трубки.
Відростання еспарцету починає відразу після танення снігу. У разі культурних посівів еспарцет піщаний може зростати 6-7 років, у дикорослому вигляді 30 – 40 років однією місці. Зацвітає на другий рік життя. При сівбі максимальна кількість квітконосів у еспарцету утворюється на третій рік.
