Маточне молочко для лікування гіпотрофії і розладу травлення

Відповідно до фармакологічними властивостями маточного молочка найбільш широке і ефективне застосування воно знайшло при лікуванні станів і захворювань, що характеризуються більш загальними порушеннями відновних функцій і нормального тонусу організму. Практика багатьох клінік і дитячих закладів показала, що маточне молочко сприятливо впливає при гіпотрофії і розладах травлення у дітей.
Фатєєва і Рошаль (1962) лікували молочком 40 дітей у віці від чотирьох місяців до трьох років з ознаками гіпотрофії і отсутсвия апетиту. У більшості випадків молочко застосовувалося, коли комплексна терапія іншими засобами не покращувала загального стану хворих. Дітям до двох років молочко вводили у вигляді свічок з 5 мг висушеного продукту, що відповідало 15 мг натурального молочка 2-3 рази на день сублінгвально (під язик).
Позитивний ефект після проведеного лікування настав у 35 дітей. Зазвичай на другий-третій день у дітей з’являвся апетит, припинялася відрижка і блювота, нормалізувався сон. За 15-денний курс лікування діти додали у вазі в середньому по 200 г., а у 9 дітей вага збільшилася на 300-500 г. найкраще маточне молочко подіяло на дітей з гіпотрофією нерогенного Походження. Препарат поліпшив електрофоретичну картину сироваткових білків. Частина лікувалися дітей не втратила апетиту і розвивалася нормально і після припинення лікування, але в іншій групі дітей після припинення лікування маточним молочком апетит покращився.
Про подібні результати (понад 90% ефективності) повідомив Ільяш (1962) при лікуванні в госпітальних умовах 60 дітей, які страждають в різному ступені гіпотрофією. Хворобливий стан більшості дітей було обумовлено перенесеними інфекційними захворюваннями, переважно органів дихання. Крім поліпшення загального стану, підвищення тугору тканин і збільшення маси тіла дітей, автор відзначає підвищення емоційної активності. Збільшення гемоглобіну і числа ретикулоцитів в крові було встановлено. А ось Васильєва (1962) при лікуванні маточним молочком гіпотрофічних дітей в ранньому віці (з 1 місяця до року) виявила підвищення кількості гемоглобіну і збільшення числа еритроцитів в крові в деяких випадках на 30-40%. Більшість лікувалися дітей перенесли затяжні кишкові інфекції, що супроводжуються інтоксикацією. Автор відзначає швидке поліпшення тугору тканин і значне збільшення маси тіла дітей на 600-1000 г за 25 днів лікування.
Клінічні результати Цвеера (1962) щодо біостимулюючого анаболічного ефекту маточного молочка на недоношених і гіпотрофних дітей непрямим поліпшенням молока годуючої матері істотно не відрізняються від описаних, але мають велику доказовість завдяки паралельному спостереженню за контрольною групою дітей в такому ж стані. Їх годувальниці приймали звичайні біостимулюючі засоби без маточного молочка. Розвиток 25 недоношених дітей (1200-2000 г) проходило добре шляхом прийому всередину 30-60 мг маточного молочка в день годуючими матерями. Позитивний ефект (відновлення і збільшення маси тіла) встановлений у 76% з них. У контрольній групі їх 15 недоносків, матері яких не отримували маточного молочка позитивний ефект встановили у 45% дітей.
Група їх 33 породіль зі зниженим виділенням молока лікувалася маточним молочком, в результаті у 90% з них кількість молока в грудях значно збільшилася.
Профілактична дача маточного молочка 93 годувальницям поліпшила у них лактацію і 61% дітей цих годуючих матерів на 8-9 день відновив вагу тіла, який мали при народженні, тоді як з 100 дітей, матері яких не отримували молочка, вага тіла відновився лише у 16%.
Дослідження білкового профілю сироватки крові породіль, які отримували маточне молочко, встановило швидке відновлення загального білка і збільшення більш низькомолекулярних білкових фракцій — альбумінів і альфа-глобулінів. Цвеер (1962) застосовував маточне молочко (30 мг в день під язик) при анеміях на грунті великих втрат крові при пологах. За короткий термін свого перебування в акушерській клініці (8-9 днів) породіллі, які отримували молочко, підвищили кількість гемоглобіну в середньому з 59,6 на 65,4 одиниць. У контрольній групі породіль, які отримували інші кровотворні засоби без маточного молочка, рівень гемоглобіну залишався таким же, яким був в день після пологів. Статистичні дані обох груп доводять достовірність дії маточного молочка.